ПОБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до побудува́ти. Крива, похилена халупка.. стояла поміж закинутих, з забитими вікнами осель, колись побудованих фабрикою для робітників (Коцюб., II, 1955, 10); Ці курені були побудовані з доброго лісу і вкриті очеретом (Стор., І, 1957, 263); — Побудований таким чином, як це я пропоную, огонь трьох мінометних рот полку обов’язково накриває траншею противника і не дає йому змоги підняти голову (Гончар, III, 1959, 84); На протиставленні інтересів різних націй, на отруєнні свідомості темних і забитих мас побудовані всі розрахунки чорносотенців (Ленін, 25, 1972, 82); Мічурінська агробіологічна наука є прикладом справжньої науки, яка побудована на діалектико-матеріалістичних основах (Наука.., 2, 1959, 44); // побудо́вано, безос. присудк. сл. Перистиль (хатній дворик) в Мартіановій оселі,.. з одного боку кімнати побудовано на два поверхи, на горішній ведуть вузенькі сходи (Л. Укр., III, 1952, 270); На українському фольклорному матеріалі побудовано багато.. новел та романів (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 629.