ПО́БОЧЕНЬ, чня, ч. Боковий пас у шлеї. Жеребець два рази рвонув уперед, порвав один побочень (Ле, Вибр., 1939, 288).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 623.