ПНИ́ЩЕ, а, с., розм. Збільш. до пень. — Тут колись росли дуби. Лишилися старі пні, от вони біля цих пнищ і ростуть тепер (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 604.