ПЛІШ, і, ж. і у, ч., рідко. Те саме, що пліши́на. Коли б не пліш, і голо б не було (Номис, 1864, № 5377); Ось ну! Помацай гирю лиш: Чи бач, який, — мов паршами зстругало, На тім’ї здоровецький пліш!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 587.