ПЛІ́ЧКА, чок, мн. Вішалка для одягу у вигляді вигнутої палки, виготовленої з різних матеріалів, із гачком посередині. — Прошу, розпоряджайтеся далі.., — вклонився Сергій, забивши в стіну ще один гвіздок, куди Ніна вішала плаття на плічках, привезених з дому (Коп., Земля.., 1957, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 587.