ПЛІ́СЕНЬ, і, ж.

1. Бархатистий пухнастий наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах. Кімната дуже гарна, але нечепурна: обідрані обої.., плісень скрізь, павутиння, патьоки (Кроп., III, 1959, 111); Плісені, або плісеневі грибки, являють собою дуже велику групу безхлорофільних організмів, складніших, ніж бактерії і дріжджі (Мікроорг. і родюч. грунту, 1955, 18).

2. перен. Елементи загнивання, розкладу в ідеології, психіці і т. ін. Запускайте коріння ціпке Аж у серце до грунту, Проти плісені, сну, мертвоти Кличте духа до бунту (Фр., XIII, 1954, 320).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 586.