ПЛІСЕ́, невідм., с.

1. Дрібні паралельні складки на тканині, загладжені машинним способом або утюгом. — Я говорила, що тобі плісе дуже личить, — каже мати (Донч., V, 1957, 348).

2. у знач. прикм. Який має на собі такі складки; плісирований.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 586.