ПЛІОЦЕ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до пліоце́н; // Належний до пліоцену. Пліоценовий релікт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 586.