ПЛЯ́ШЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пля́шка. Везла [генеральша] Назад гадюку в серці люту Та трошки в пляшечці отрути (Шевч., II, 1963, 248); Телятко.. пило молоко з пляшечки (Тют., Вир, 1964, 209); — Ходім, постановлю тобі пляшечку, щоб ти знав дядька Володька та його добрість… (Вовчок, VI, 1956, 280); Для чоловіків у кутку буфета знайшлася пляшечка (Перв., Опов.., 1970, 26); [Тетяна:] У мене єсть пряжена ковбаса, печена курка і пляшечка запіканої (Котл., II, 1953, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 603.