ПЛЯМІ́ТИ, і́є, недок., розм., рідко. Виділятися, виднітися плямою, плямами. З обох боків дороги в темряві тьмяно пляміли на сірому піску кущі (Головко, II, 1957, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 602.