ПЛЯМУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що плями́стий 1. Вона на мить зупинилася, витираючи піт з червоного плямуватого обличчя (Мик., II, 1957, 400).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 603.