ПЛУ́ТОЩІ, ів, мн., рідко. Те саме, що плу́тні. Спливає йому на думку земство, з своїми плутощами та хитрощами, з своєю образливою неправдою… (Мирний, II, 1954, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 597.