ПЛУТОКРА́ТІЯ, ї, ж.

1. Політичний лад, за якого вся влада зосереджена в руках найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу в буржуазному суспільстві. Плутократія — панування багатіїв.

2. збірн. Особи, що підтримують цей політичний лад; плутократи, багатії. Слідом за фінансовою плутократією прибуло [до міста] і найвище всеросійське — царське та періоду Тимчасового уряду — чиновництво (Смолич, Світанок.., 1953, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 597.