ПЛУТОКРА́Т, а, ч. Представник найбагатшої і тому найвпливовішої верхівки панівного класу в буржуазному суспільстві. Помста і смерть всім царям-плутократам! Нумо ж до бою, всі праці сини! (Пісні та романси.., II, 1956, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 597.