Про УКРЛІТ.ORG

плугатир

ПЛУГА́ТИ́Р, а́тиря́, ч., діал. Плугатар. Не чути Радісних криків дітей, гейкання плугатирів, Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (Фр., XIII, 1954, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 595.

вгору