ПЛУГА́НИТИСЯ, нюся, нишся, недок., діал. Повільно, мляво пересуватися (йти, їхати). По шляху в місто плуганились шкапами селяни й везли на продаж на торжок огородину (Н.-Лев., IV, 1956, 272); Гарасько.. мовчки плуганився за Тимком, загрібаючи пісок своїми босими клешнюватими ногами (Тют., Вир, 1964, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 595.

Плуганитися, нюся, нишся, гл. Тащиться, медленно ѣхать. Плуганився я болотом верстов п’ять. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 197.