ПЛОЩИ́ННО, присл. В одній площині (у 2 знач.). Часто на писанках можна побачити й зображення людської постаті, трактованої народними майстрами чисто декоративними засобами — площинно, без індивідуалізації (Нар. тв. та етн., 3, 1964, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 595.