ПЛО́ЩА, і, ж.
1. Яка-небудь ділянка поверхні землі, природно обмежована або спеціально виділена з якоюсь метою. І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем (Гончар, III, 1959, 107); Лісівництво займало досить велику площу (Загреб., Шепіт, 1966, 221); // Ділянка водної поверхні. Потічок.. розливається тепер в широке плесо, з небом у воді блакитним, зі спокійними площами (Хотк., II, 1966, 49); Інженери дослідили спад води Сугаклею, його ресурси, площу озера, що його утворить гребля (Ю. Янов., II, 1954, 168); // діал. Рівнина. Сніго́ва площа простяглась Навкруг (Фр., X, 1954, 326).
Виробни́ча пло́ща — територія виробничих приміщень і споруд підприємства, де виготовляють продукцію. У передбаченні нових великих замовлень директор завчасно готував для них виробничі площі (Собко, Біле полум’я, 1952, 215); Пло́ща посі́ву; Посівна́ пло́ща — ділянка, призначена для посівів сільськогосподарських культур. — Там, де ріс один колос, треба викохати два. Яким чином? Розширювати площі посіву нема звідки. Значить, знову гній, правильна сівозміна (Кучер, Трудна любов, 1960, 458).
2. Велике незабудоване місце, безпосередньо зв’язане з вулицями; майдан. Чи не піти до міста? Ще здалеку радо стрічаю рожеві плити міської площі (Коцюб., II, 1955, 411); Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста з метою його благоустрою (Довж., І, 1958, 25); Базарна площа.
3. Те саме, що житлопло́ща. — Кубатура яка? — Що кажете? — Ну, площа, площа яка? — Дві кімнати й кухня (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154); Наймачам жилих приміщень у будинках місцевих Рад та інших державних.. підприємств і організацій надається право обміну площі, яку вони займають (Цив. кодекс УРСР, 1950, 31).
4. мат. Частина площини, обмежена замкнутою ламаною або кривою лінією. Площа трикутника; // Розмір чого-небудь, виражений у квадратних одиницях. Будинки мають кілька вимірів. Але основний один — площа (Коп., Вибр., 1948, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 593.