ПЛОСКОГУ́БЦІ, ів, мн. Кліщі, щипці з плоскими, плескатими кінцями (губами). Плоскогубцями вигинають дріт, обтискують проводи при їх зрощуванні, випрямляють зігнуті шурупи і цвяхи (Монтаж і ремонт.., 1956, 59); З усіх кишень засмальцьованого комбінезона стирчали гаєчні ключі, викрутки та плоскогубці (Голов., Тополя.., 1965, 8).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 592.