ПЛО́ДИК, а, ч. Зменш.-пестл. до плід 1. Збирати крамбе [олійну рослину] починали, коли плодики були цілком достиглими і мали жовтувато-матовий колір (Колг. Укр., 12, 1956, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 588.