ПЛИ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пли́тка. Дно покрите дрібними плиточками, оброслими м’яким, зеленим водоростом [водоростями] (Фр., І, 1955, 232); На плечах виблискували.. довгасті плиточки — погони (Юхвід, Оля, 1959, 126); Плиточка сепії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 585.

Плиточка, ки, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196.