ПЛЕТІ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. плести>́ 1. Український одяг — це своєрідна енциклопедія народної творчості. В ньому втілилось народне мистецтво ткацтва, крою,.. плетіння (Нар. тв. та етн., 5, 1965, 32); На Поліссі було розвинуто.. плетіння кошиків з лози, рогожі, кори або соломи (Матеріали з етногр.., II, 1956, 50).

2. Виріб, який плететься або сплетений. Пальці нервово смикали дрібні шкурати, наче вив’язуючи з них складне шмуклерське плетіння (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115); Баба дрімала в кріслі над початим плетінням (Тудор, Вибр., 1949, 266).

3. Що-небудь сплетене, переплетене. Чорним плетінням заліза вимальовується місточок (Вол., Озеро.., 1959, 98).

4. Кріплення, на якому тримається сидіння стільця. Кінці плетіння стирчать в них [стільцях] під сподом (Коцюб., II, 1955, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 579.

Плетіння, ня, с.

1) Плетеніе.

2) Вязаніе.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 194.

плеті́ння —

1) народний кустар­ний промисел з виготовлення господарсько-побутових та художніх виробів з лози, кори молодих де­рев тощо;

2) = в’яза́ння — виготов­лення чого-небудь перевиванням пасом, волокон, ниток і т. ін. та з’єднання в одне ціле.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 458.