ПЛЕ́СО, а, с.
1. Відносно широка, з спокійною течією ділянка річки між двома перекатами, закрутами. Річка розлилась плесами, як добрі озера (Стор., І, 1957, 180); На закруті, під скалою було .. широке плесо, завглибшки, може, по шию (Фр., III, 1950, 452); Річка тече ліниво.., утворила затоки й плеса (Ю. Янов., II, 1954, 179); // Вільна від заростей, відносно глибока спокійна ділянка якої-небудь водойми. Само озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині (Л. Укр., III, 1952, 185); Як тільки виринув Прохор на чисте плесо, одразу побачив кучеряву голову Карпа, що потай намагався перепливти річку (Шиян, Баланда, 1957, 153); * Образно. Коростилевський.. старанно зачісував м’яке рудувате волосся, прикриваючи ним високі залисини і невеличке плесо на тім’ї (Грим., Незакінч. роман, 1962, 105); // Спокійна, чиста водна гладінь. Над плесом ставу сонні трави (Рильський, І, 1960, 136); І останнє, що він ще згадує, — це голубе плесо Дніпра, просторе і рівне (Рибак, Зброя.., 1943, 199); * Образно. Блакиттю на гладі асфальтного плеса Відбилися синіх вагонів ряди (Бажан, Роки, 1957, 246); *У порівн. На яру, над лісом, заблищало широким плесом небо (Н.-Лев., II, 1956,109).
2. діал. Грядка чотирикутної форми. Як оце плесо захарастили редькою (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 578.