ПЛЕ́СКА́НКА, и, ж.

1. Глиняна посудина плескатої форми. Привабливі форми мають кутські баклаги (круглі плесканки і персневидні колачі) (Нар. мист.., 1966, 62).

2. Що-небудь, що має сплющену, плескату форму (круг сиру, шматок масла і т. ін.). * У порівн. Голова сплющилась, немов плесканка сиру (Вільде, Троянди.., 1961, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 576.

Плесканка, ки, ж.

1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо. Шух. I. 270.

2) Плесканка сиру. Кругъ сыру. МУЕ. III. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 194.