ПЛЕСИ́МЕТР, а, ч., спец. Тонка металева або кістяна пластинка, яку вживає лікар, вистукуючи хворого (для дослідження стану внутрішніх органів).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 576.