ПЛАЦКА́РТНИЙ, а, е. Із плацкартою. Плацкартний квиток; // Признач. для пасажирів, які мають плацкарту. Вони перейшли в плацкартний вагон (Трубл., Мандр., 1938, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 571.