ПЛАТ, а, ч.

1. діал. Хустка. Вовняний плат.

2. розм. Шмат полотна або іншої тканини, що служить покривалом, скатеркою і т. ін. [Андромаха:] Я на ложе для Гектора новий готую плат (Л. Укр., II, 1951, 262); Плат брезенту; * Образно. Нараз широкий білий плат світла висвітлює під вікнами і лиже золотим язиком стіни (Фр., VIII, 1952, 205).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 567.

Плат, та, м.

1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676.

2) Платокъ. Скажу собі зав’язати з платом головочку: Гол. III. 385.

3) Лоскутъ.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 192.