ПЛАСТИ́ЧНО. Присл. до пласти́чний 1-3. Легка, граціозна постать дівчини вирізувалася пластично над водою (Коб., III, 1956, 254); Техніка виконання вправ у художній гімнастиці характеризується вмінням виконати вправу м’яко, легко, граціозно, пластично (Худ. гімнаст., 1958, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 566.