ПЛАНІМЕТРИ́ЧНИЙ, а, е, мат., геод.

1. Стос. до планіметрії. Планіметрична задача; * Образно. — З планіметричного думання ви починаєте переходити до думання стереометричного (Кол., Терен.., 1959, 34).

2. Прикм. до планіме́тр.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 562.