ПЛАНОМІ́РНО. Присл. до планомі́рний. Двадцять сім днів пильно і планомірно готувався наступ (Кучер, Чорноморці, 1956, 363); Соціалістична економіка розвивається планомірно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 563.