ПЛА́НКА, и, ж. Невелика довгаста дерев’яна дощечка, металева пластинка, смужка тканини тощо. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас., І, 1959, 210); Тільки тоді, коли всі дошки, призначені для вікна, були розпиляні на потрібного розміру планки, тільки тоді, коли рубанок зняв з тих планок усю зайвину і вже можна було приступати до монтування самого вікна,.. хлопці вирішили пошабашити (Збан., Курил. о-ви, 1963, 211); При виготовленні виробів круговим способом планки для застібання в’яжуть окремо і потім пришивають до пілок (В’язання.., 1957, 37); На лацкані піджака була целулоїдна орденська планка (Дмит., Розлука, 1957, 28).
∆ Приці́льна пла́нка — пристрій для прицілу в деяких видах зброї.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 562.