ПЛАНЕТА́РІЙ, ю, ч.

1. Пристрій, за допомогою якого демонструють розташування і рух планет та інших небесних тіл на куполоподібному екрані. Планетарій — винахід не новий. Людство давно вже прагнуло змоделювати рух планет і зірок (Знання.., 2, 1968, 13).

2. Культосвітній заклад, у якому читають лекції з астрономії й демонструють розташування і рух планет та інших небесних тіл за допомогою такого пристрою. Стоїть монументальна споруда з трьома кулястими куполами і величною колонадою при вході. Тут міститься перший на Україні планетарій (Наука.., 12, 1956, 29).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 561.