ПЛАКСИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. плакси́вий. Лариса у школі, як ніхто, відзначалася плаксивістю. Завжди ревла (Баш, Надія, 1960, 100); — Чого ти до мене причепився? Іди по дратву по свою, — з нотками плаксивості промовив Ігор (Багмут, Щасл. день.., 1951, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 560.