ПЛА́КАЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. Жін. до пла́кальник. За домовиною плакальниці — в середині — дівчина, «що чарів не знала», в жалобі (Вас., III, 1960, 373).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 558.