ПЛА́ВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до плавання (у 1 знач.). Плавальний сезон; // Признач. для плавання. — Отам он.. викопаємо саджалку і обладнаємо плавальний басейн (Мушк., Чорний хліб, 1960, 39); Пальці задніх ніг [бобра] сполучені плавальними перетинками (Веч. Київ, 11.VII 1957, 4).

∆ Пла́вальний міху́р — у багатьох костистих риб — орган, що регулює питому вагу тіла під час переміщення риби на певну глибину у водоймі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 554.