ПИЩУ́ХА¹, и, ж. Корисний комахоїдний птах ряду горобцеподібних із сірувато-брунатним пір’ям і довгим тонким дзьобом; підкоришник. Сріблястим дзвіночком заливається невидимий співець.. Це підкоришник, або пищуха, малесенька сірувато-коричнева пташка (Веч. Київ, 8.III 1958, 4); Слід принаджувати в сади корисних птахів: синиць, пищух, шпаків, одудів (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 381).

ПИЩУ́ХА², и, ж. Невелика рослиноїдна тварина-гризун, перев. іржасто-рудуватого кольору з довгим волосяним покровом, невеликими вухами і коротким хвостом, яка видає пискливі звуки; сіноставець.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 375.