ПИШНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Пишатися. Так і сидів [Йонька], безперервно киваючи зеленому царству. А воно пишніло тією неповторною красою, якою так багата природа восени (Тют., Вир, 1964, 434).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 374.