ПИХА́ТІСТЬ, тості, ж. Те саме, що пиха́ 1. Турчинович знову був веселий і говіркий. Смішну пихатість мов рукою зняло (Кол., Терен.., 1959, 39); Все в ньому роблене — самовпевнена пихатість, зухвала настирливість, солодава улесливість (Хижняк, Невгамовна, 1961, 311).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 371.