ПИ́ТКИ, пестл. Те саме, що пи́тоньки. — Що, косі, і ви пізнали старого? — Чого вам? питки? (Морд., І, 1958, 149); Весело вам, дітки, В горницях просторих, Їстоньки чи питки — Всього є в коморах (Граб., І, 1959, 138).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 369.

I. Питки гл. Дѣтск. пить. Чого ти, зайчику, такий худенький? — Тим, що всім питки подаю. Ном. № 1292. Ум. Питоньки, питочки. Мкр. Н. 4. Будеш, будеш ти лежати, питоньки прохати. Мет. 86.

II. Питки I, ток, ж. мн. Выпивка, пьянство. Ти все в пишках та все в гульках, а об смерти нема думки. Грин. III. 143.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 155.