ПИСЬМА́ЦЬКИЙ, а, е, заст., зневажл. Прикм. до письма́к 2. — Танцюристий хист підняв я [Атта Троль] Сам висо́ко так, — як Равмер Хист письмацький: чи ж не гірше Пише він, ніж я танцюю? (Л. Укр., IV, 1954, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 365.

Письмацький, а, е.

1) Принадлежащій грамотею.

2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 154.