ПИСКА́ТИЙ, а, е, діал. Сміливий на висловлювання. — Посидите. Але я певний, що за кілька днів усе з вас видушу. Мені шкода лиш ваших лобів дурних. — Дякуємо за ласку. Але в хлопа лоб залізний і часом можна собі до цього голову розвалити. Рябий тепер скочив на ноги. — Хто це, хто такий пискатий? (Козл., Пов. і опов., 1949, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 363.