ПИ́САЛЬЦЕ, я, с.

1. заст. Зменш.-пестл. до пи́сало. Тут терпеливості треба, щоб ту дрібноту [дітей] навчити читати, писати, думати, показати, як тримати писальце (У. Кравч., Вибр., 1958, 366).

2. Інструмент для розмальовування писанок. Пишуть писанки у Космачі весною. Інструментом для розмальовування служить «писальце» (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 358.