ПИРІЖЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пиріжо́к 2. Хай же там гуляють, А нам на крилечко Вишлють з челядинцем Та по пиріжечку (Щог., Поезії, 1958, 119); Для кого ж то й пиріжечки з печінкою?.. Не сама ж вона їх поїсть (Мик., II, 1957, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 356.