Пирхонути, ну, не́ш, гл.

1) = Пирхнути.

2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 152.