ПИРУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. пирува́ти. Аби князь Володимир затіяв таке пирування, ..то не сів би за стіл так, щоб обабіч стояли натовпи (Загреб., Диво, 1968, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 357.