ПИЛЮ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пилю́ка. Роса стріляла з-під ніг і обкочувалася на чоботях пилючкою (Тют., Вир, 1964, 383).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 353.