ПИЛЮ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до пилю́га́. Вгризається [Параска] сапою в землю. За шерхаючими сапами — пилюжний димок (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 353.