ПИЛЬОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до пильови́к. На палубу піднялися група немолодих чоловіків і дівчина в рожевому пильовичку (Мартич, Друзі.., 1962, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 355.