ПИЛЬНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пильнува́ти. На паперовій фабриці в Спехтгаузені біля Еберсвальде був створений спеціальний відділ, де працювали невідомі люди, пильновані якнайсуворіше агентами гестапо (Загреб., Європа 45, 1959, 152); Немов зелений водоспад, З узгір’їв ллється виноград, Пильнований недремним оком (Рильський, Сад.., 1955, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 354.