ПИЛОНАРІЗА́ЛЬНИК, а, ч. Спеціаліст, що виготовляє пилки, пили. Дві кваліфікації — пилонарізальника і токаря — освоїла [робітниця] (Рад. Укр., 16.III 1946, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 352.